Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 910/2980/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Данилової Т.Б., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуйвана П.Д. дов. №01-11/4196 від 03.04.2014,

Ковтуна Ю.І. дов. №01-11/4198 від 03.04.2014,

від відповідача: Паца В.О. дов. №14-127 від 03.05.2014,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014

у справі №910/2980/14 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про спонукання до виконання договірного зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про спонукання до виконання договірного зобов'язання, шляхом повернення по одному примірнику надісланих позивачем 03.12.2012 року та 03.01.2013 року оригіналів актів приймання-передачі природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, за листопад, грудень 2012 року за Договором №2640 від 29.09.2011 року, підписаних уповноваженим представником та скріплених печаткою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 (судді: Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Куксов В.В.), у позові відмовлено повністю з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 526 Цивільного кодексу України, п.8. ч.3 ст.20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

29.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (покупець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, відповідач) було укладено договір №2640 на купівлю-продаж природного газу з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 1.1. названого договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

У п. 1.2 договору зазначено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Згідно з пунктом 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 151 819 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.п. 3.3, 3.4 договору).

03.12.2012 року та 03.01.2013 року за супровідними листами №04-67/13536 та №04-68/40 відповідно позивач направив на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2012 року в обсязі 18597,746тис. м. куб. на загальну суму 24348169,07 грн. та акт приймання передачі - природного газу від 30.11.2012 року в обсязі 14 053,200 тис. м. куб. на загальну суму 18398449,44 грн.

Відповідач вказані акти не підписав та не повернув їх позивачеві, що змусило останнього звернутись до господарського суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" відзначило, "що задоволення судом позову призведе до виконання обов'язку відповідача в натурі та дозволить ПАТ "Полтаваобленерго" здійснити належним чином остаточний розрахунок за спожитий газ".

Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту порушеного права визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Одним із способів захисту порушеного права, передбачених названими нормами цих Кодексів, є присудження до виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст.15 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України). Саме такий спосіб захисту порушеного права був обраний позивачем.

Однак, як вбачається із встановлених судами обставин справи, обов'язком відповідача за вказаним договором є поставка природного газу, а обов'язком позивача - оплата отриманого природного газу. В акті приймання-передачі природного газу лише зазначаються обсяги газу, його ціна та вартість, тобто такий акт лише фіксує вказані дані.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій правомірно вказали на те, що заявлена позивачем вимога про спонукання до виконання умов договору шляхом повернення позивачу актів приймання-передачі природного газу за договором поставки (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та у разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. А відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме: вимога про виконання умов договору шляхом підписання та направлення на адресу позивача актів приймання-передачі природного газу не передбачений ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні статтею 20 Господарського кодексу України, ні іншими нормами законодавства, що в свою чергу є підставою для відмови у позові.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 у справі №910/2980/14 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Данилова Т.Б. Шаргало В.І.